Чортові скелі, Чатові скелі, відпочинок біля Львова

Чортові скелі – таємниче місце біля Львова, фото та історія

Неподалік Львова розташувалися таємничі та чарівні Чортові скелі. Саме так їх називають мешканці навколишніх населених пунктів. Інша назва скель – Чотові або ж Чатові.

До Чортових скель веде досить багато доріг – можна дійти як від колишнього Винниківського озера (зупинки), міста Винник або ж села Лисиничі. Якщо комусь було б цікаво отримати відеомаршрут усіх доріг – ставте + в коментарі, будемо для вас знімати.

Скельна група дуже мальовнича і через легкодоступність та близькість до Львова є улюбленим місцем відпочинку львів’ян.

Усі фото наприкінці новини. Також невдовзі буде окрема стаття про легенди Чортових скель. Не пропустіть на сайті “Подорож Україною“. Ми в соціальних мережах – сторінка Facebook.

Чортові скелі: звідки така назва?

Частіше Чотові скелі (або Чотову скелю) називають Чортовими скелями. Навіть з’явилася легенда про те, як чорт ніс цю скелю, щоб знищити християнський храм у Львові. Але чимало істориків погоджується, що скелі насправді називаються Чотовими. Назва, очевидно, пов’язана зі словом чоти (чати, чатувати, стояти на чатах), і свідчить про давнє призначення скель як сторожового поста на східних підступах до Львова.

Висота 414 м над р. м. Належить до ландшафту Давидівського пасма. Є найвищою вершиною в околицях Львова. Максимальна висота скель — до 20 м. Плосковершинний ерозійний останець гори увінчаний оригінальними (химерними) формами вивітрювання пісковиків верхньої частини баденського регіоярусу Типовий приклад ерозійних останців. На схилах гори трапляються суфозійні карстові лійки та зсуви.

Туристичний відпочинок

Гори є об’єктом туристичного відпочинку та тренувань з техніки скелелазіння. Чортові скелі колись були більшими та вищими. Але протягом останніх століть звідси видобували каміння для будівництва та мощення доріг. Центральна скеля, що розташована на самій вершині пагорба, невисока, при своєму підніжжі має невеликий грот (очевидно рукотворний). Деякі інші скелі використовуються альпіністами для тренувань.

Археологічні розкопки

Під час розкопок виявили фрагменти посуду доби раннього заліза (скіфський період) та численні кістки тварин, зокрема одомашнених, рештки диких тварин (оленя благородного і північного, лисиці, борсука, птахів тощо) і крем’яні вироби, скребки та ножі. Були знайдені і рештки мамонта, північного оленя, первісного коня, птахів, інших тварин. (13 500 років тому). 

На думку археологів, під скелею було найдавніше поселення на території Львова — мисливський табір. Він існував раніше, ніж Кирилівська стоянка у Києві (19 тисяч років тому) та поселення на вулиці Спажистій у Кракові (25 тисяч років тому). Давні мисливці полювали на території нинішнього Львова на мамонтів, печерних ведмедів та левів. У верхніх відкладах у навісі Львів VII виявлено також рештки матеріальної культури часів короля Данила та його сина Лева.

Цікаві факти

  • На території Чотової скелі археологи знайшли залишки культури часів короля Данила.
  • Раніше скелю називали «Чатова», тому що місцеві мешканці з неї чатували за підходом татар.
  • У часи воєн Чортова (Чатова) скеля ставала справді Чатовою, бо біля її підніжжя не раз відбувалися битви: з турками — 1672 року, з татарами — 1695 року, з більшовиками — 1920 року.
  • Восени 1648 року визвольна козацько-селянська армія під проводом Богдана Хмельницького підійшла до Львова. Основні її загони були біля Чотової скелі. Сам гетьман з її вершини дивився на Львів і спостерігав розташування свого табору між селами Лисиничі й Кривчиці, від чого в народі це урочище й досі називають Таборами. У 1655 році біля Чотової скелі знову проходили українсько-московські війська під час другої облоги Львова.
  • У 1672 році з турецько-татарською навалою на Львів частина селян навколишніх сіл і деякі передміщани переховувалися зі своїми сім’ями та майном у лісах біля Чотової скелі. Під час останньої навали татар на Львів у 1695 році кілька ночей на Чотовій скелі за дорученням захисників міста розвідник спостерігав за пересуванням татарських орд, пильно стежив, звідки буде їхній наступ на львівську фортецю.
  • У XIX та на початку XX століття на Чотовій скелі бували діячі культури і науки: відомі галицькі просвітителі, учасники «Руської Трійці» Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький, художники Корнило Устиянович, Артур Ґроттґер, письменники Іван Франко, Михайло Павлик, Марія Конопницька, Наталія Кобринська, Василь Стефаник, історики Денис Зубрицький, Ізидор Шараневич, Юліан Целевич. Часто відпочивали біля підніжжя скелі художники Олекса Новаківський, Іван Труш, Осип Курилас, Олена Кульчицька, композитори Анатоль Вахнянин, Філарет Колесса, співачка Соломія Крушельницька, етнографи Володимир Гнатюк, Володимир Шухевич та багато інших.

Раніше сайт “Подорож Україною” повідомляв:

 

Попередній запис
Передзимова аномалія: в Києві зацвіли каштани, фото
Наступний запис
Руїни палацу Вінберга на Кіровоградщині – споруда, яка скоро зникне
Залишити відповідь
Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *