Меджибізький замок, Хмельницька область

У Меджибізькому замку знайшли дві печатки князя Ярослава. Фото

Археологи знайшли в Меджибізькому замку (Хмельницька область) дві печатки великого князя київського Ярослава Ізяславича, датовані XII століттям. У той час правитель стольного граду вів інтенсивне листування з місцевим князем, розповів директор Державного історико-культурного заповідника “Меджибіж” Олег Погорілець.

Про це передає “Укрінформ“.

Науковець уточнив, що зараз проводяться археологічні дослідження в тій ділянці замку, де знаходилися укріплення періоду Київської Русі – це укріплення літописного граду Межибоже.

Печаток загалом вже шість

“Ми знайшли там дві печатки, а всього їх вже шість. Вони однакові й належать князю Ярославу Ізяславичу, а це середина – друга половина XII століття”, – зазначив директор заповідника.

Печатки виготовлені зі свинцю. Ними скріплювалися грамоти, які князі писали один одному.

Печатки свідчать про інтенсивне листування київського князя з Меджибожем (фото: ukrinform.ua).

“Такі печатки виконували дві функції. Вони були замість підпису князя та надавали можливість розкрити сувій, не пошкодивши печатку, тобто забезпечували достовірність інформації, що передавалася в листі”, – пояснив Погорілець.

Печаткам князя Ярослава Ізяславича близько 900 років (фото: ukrinform.ua).

Меджибізький замок

Хоча перша згадка про літописне Межибоже датується 1146 роком, археологічні дослідження та знайдена давньоруська свинцева печатка Київської митрополії 1090-х років доводять, що укріплене поселення існувало тут ще наприкінці XI століття.

Великий князь Київський Ярослав Ізяславич

Ярослав II Ізяславич (роки життя 1132 – 1180) з династії Рюриковичів був князем Туровським, Новгородським, Луцьким, великим князем Київським. Був сином князя Ізяслава Мстиславича, онуком князя Мстислава Володимировича (Великого), правнуком Володимира Мономаха.

Ярослав Ізяславич у стольному граді правив зовсім недовго: спочатку його вибив з Києва чернігівський князь Святослав Всеволодович, а після повернення він наклав на киян велику контрибуцію, за що вже місцеві жителі швиденько спровадили Ярослава II з великокнязівського престолу. Після чого він продовжував керувати Луцьким князівством до самої смерті.

Похований у київському Свято-Федорівському монастирі, який заснував його дід у 1129 році – храм у середині XIII століття був зруйнований після монгольської навали. Знаходився він в сучасному центрі на розі вулиць Володимирської та Великої Житомирської, де зараз залишився тільки фундамент будівель стародавнього монастиря, усипальниці дев’яти князів.

Руїни собору Федорівського монастиря в Києві за малюнками Абрагама ван Вестерфельда 1651 року (фото: uk.wikipedia.org).

Читайте більше новин на сайті Подорож Україною: 

Попередній запис
Гривня святкує День народження! Цікаві факти про національну валюту
Наступний запис
Палац Бжозовського – пам’ятка архітектури в Одесі
Залишити відповідь
Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *